Активні форми роботи на уроках біології
(з досвіду роботи)
Вправа «Точка опори»
Вона може мати досить різноманітні
завдання для актуалізації опорних знань учнів з певної теми чи проблеми, яка
розглядається. Це можуть бути і запитання, і тестові завдання, і загадки, і
кросворди. Усі запитання повинні бути продумані так, щоб допомогти учням
засвоїти новий матеріал і пов’язати його з життям чи з попередніми темами.
На уроці з теми «Голонасінні», під час
актуалізації знань учнів можна запропонувати пояснити китайську приказку:
«Тільки коли настає холод, помічаєш, як зеленіють сосни та кипариси». Можна
запропонувати розгадати загадки: «Зимою - як літом, літом - як зимою»,
«Маленьке дитятко на землю впало – деревом стало». Діти повинні не тільки їх
розгадати, але й дати відповідь на запитання:
- Які голонасінні поширені в Україні»;
- Чому серед голонасінних багато вічнозелених дерев та кущів?;
- Які переваги має розмноження насінням порівняно з розмноженням спорами?
«Мозковий штурм»
Інтерактивна технологія
колективного обговорення, що використовується для вироблення кількох вирішень
конкретної проблеми. Спонукає учнів проявити уяву та творчість, дає можливість
їм вільно висловлювати свої думки.
Його мета полягає в тому, щоб зібрати якомога
більше ідей щодо проблеми від усіх учнів протягом обмеженого періоду часу.
Особливою перевагою цього методу є те, що ідеї, що виявилися не досить
ефективними на завершальному етапі роботи заносяться до «банку ідей», до якого
завжди можна звернутися в майбутньому.
Учитель на уроці називає тему дискусії та запрошує
вас взяти участь у її обговоренні шляхом штурму, який організовується за такими
етапами:
1. Всі учасники «штурму» пропонують ідеї щодо
розв'язання висунутої проблеми.
2. Учень або учениця записує на дошці всі
ідеї, що пропонуються.
3. Коли група вважає кількість поданих ідей
достатньою, їх подання припиняється.
4. Після того як майже всі ідеї зібрані, вони
групуються, аналізуються, розвиваються групою.
5. Вибираються ті, що, на вашу думку,
допоможуть вирішити поставлену проблему.
Вправа «Мозковий штурм»
використовується при вивченні нового матеріалу, або для його закріплення
вивченого матеріалу. Її можна використати і на уроках узагальнення вивченого
матеріалу. Перед учнями ставиться проблемне запитання і пропонується знайти
відповідь, узагальнити вивчене.
«Мікрофон»
Різновидом загально групового обговорення
є технологія «Мікрофон», яка надає можливість кожному сказати щось швидко, по
черзі, відповідаючи на запитання або висловлюючи свою думку чи позицію.
Говорити має тільки той , у кого є «символічний мікрофон».
Метод «Мікрофон» можна використовувати як на етапі
актуалізації та коригування знань учнів, так і під час узагальнення матеріалу.
Цей метод дозволяє кожному учню дуже швидко відповісти на поставлені питання
або висловити свою думку чи позицію. Вчитель задає запитання, а учні, передаючи
один одному умовний «мікрофон», відповідають на них. Під час використання цієї
технології відповіді не коментуються й не оцінюються.
Так при підбитті підсумків, під час
проведення уроку «Квітка – орган статевого розмноження», використовуючи
інтерактивну вправу «Мікрофон», пропоную учням дати відповіді на запитання:
- Я дізнався про...
- Квітка - це ...
- Мені цікаво ...
«Ланцюжок»
Учні читають запропонований учителем
текст. Потім кожен по черзі має поставити запитання до тексту і водночас дати
відповідь на поставлене йому запитання. Виграє той, хто поставить найцікавіше
запитання і дасть найвдалішу відповідь. Перше запитання ставить учитель. Потім
перший учень відповідає на питання і пропонує запитання другому учню, другий
відповідає та ставить питання третьому тощо. Наприклад зразок тексту про
пристосувальні ознаки будови й життєдіяльності червоних водоростей, який можна
запропонувати при вивченні теми «Відділ Бурі та Червоні водорості»: «Червоні
водорості найбільше поширені в теплих морських водах. Майже всі червоні
водорості зазвичай прикріплені до каменів або інших водоростей за допомогою
ризоїдів або підошви. Завдяки червоним і синім пігментам багрянки добре
пристосовані до поглинання синіх і фіолетових променів, які проникають на
велику глибину. У 1984 році коралі нову червону водорість було
знайдено на глибині 267 м, що є рекордом для фото синтезуючих
організмів. Клітинні оболонки більшості червоних водоростей містять агар, який
робить їх гнучкими та слизькими на дотик. Багато червоних водоростей можуть
відкладати у своїх оболонках мінеральні солі для зміцнення, тому вони тверді,
як камені».
Очікуванні запитання та відповіді: - Де живуть червоні водорості?
- Найбільше поширені в теплих морських водах; - Чим вони прикріпляються до
субстрату? – Ризоїдами; - Чому червоні водорості можуть жити на великих
глибинах? – Завдяки наявності особливих червоних і синіх пігментів; - Що таке
агар? – Запасна речовина яку містять клітинні оболонки більшості червоних
водоростей; - Чому вони гнучкі та слизькі на дотик? – Дякуючи агару; - Чому
вони тверді, як камені? - Багато червоних водоростей можуть відкладати у своїх
оболонках мінеральні солі для зміцнення.
Гра «Лови помилку»
Часто в літературних творах можна знайти
багато біологічних помилок допущених авторами. Учням пропонується спробувати
відшукати їх та пояснити.
Вивчаючи тему «Запилення», діти знаходять
помилки, прослухавши оповідання «Як бджілка знаходить квітку конвалії».
ЯК БДЖІЛКА ЗНАХОДИТЬ
КВІТКУ КОНВАЛІЇ
Вилетіла з вулика бджілка. Літає над пасікою
й дослухається. Чує, десь далеко-далеко дзвенять голосні дзвіночки. Летить
бджілка на музику дзвіночків. Прилітає до лісу. А то дзвонять квітки конвалії.
Кожна квітка — маленький срібний дзвіночок. Усередині золотий молоточок. Б'є
молоточок по сріблу — лунає дзвін, аж до пасіки лине. Ото так конвалія кличе
бджілку. Прилітає бджілка, збирає з квітки пилок та й каже:
— Дякую, квітко...
А квітка мовчить. Вона лише зніяковіло опускає голівку.
(Запилюють квітки конвалії бджоли і джмелі. Але Їх приваблює не дзвін квіток
конвалії, а сильний аромат і пилок.)
Конкурс «Склади букет»
На уроці «Запилення» групам учнів
пропонуються картки (або колекція різних квітів) із зображенням рослин. Одна
група складає букет з комахозапильних рослин, а інша — з вітрозапильних. Кожна
група пояснює свій вибір. Учитель доповнює відповіді дітей.
Гра «Маска»
Дуже доречна під час ознайомлення учнів,
або перевірки їх знань про різноманітність тваринного і рослинного світу.
Учитель повідомляє, що жителі країни «Мохи» в
масках. Далі учням пропонується розглянути малюнки, фотографії, або гербарні
зразки без підписів. Діти повинні скинути маски і назвати відповідних
представників, або залишити в країні лише його жителів.
Мох Політрих звичайний Мох Сфагнум
Мох Маршанція мінлива Лишайник Кладонія
Метод «Прогнозування»
Учням пропоную сформулювати мету уроку з
допомогою таких дієслів:
· ознайомитися з…
· визначити…
· пояснити…
· дізнатися про…
Так при вивченні теми «Корінь: будова, основні функції», пропоную учням, беручи
до уваги тему уроку, сформулювати його мету:
- ознайомитися з…(будовою кореня)
- визначити…(основні функції кореня)
- пояснити…(для чого потрібні корені)
- дізнатися про…(те, як будова і спосіб
розвитку кореня дозволяють цьому органу виконувати його функції)
Вправа «Вгадай рослину»
У 7 класі на уроках вивчення родин
покритонасінних рослин можна запропонувати вгадати рослину за морфологічними
ознаками.
Учитель читає морфологічну та біологічну
характеристику та призначення певної рослини, а учні повинні вгадати, що це за
рослина.
Наприклад. Ще не дуже давно цей бур’ян (його
батьківщина – Середземномор’я) зустрічався удосталь на будь-якому полі із
зерновими культурами. Однак у результаті сучасних заходів щодо боротьби з
бур’янами його чисельність сильно скоротилася, і він став попадатися лише в
щебенистих місцях, на узбіччях доріг і на сухих лугах разом з ромашкою і
червоним маком. Рослина однорічна. Листки чергові, сидячі, як і стебло, покриті
жорсткими волосками. Квіткові кошики зовні покриті обгорткою. Крайові сині,
голубі, лілово-рожеві лійкоподібні квіти приваблюють комах, у центрі -
трубчасті синьо-фіолетові квітки. Плід — сім'янка. Рослина, яка виглядає так
чудово, обов’язково повинна бути цілющою. Це цінна лікарська, медоносна
рослина.
8 клас
Вправи
«Третій зайвий», «Знайди зайве», «Хто зайвий»
Особливість використання на уроках цих
вправ полягає в тому, що вони не потребують тривалої підготовки і займають
значно менше часу в межах урочного навчання. Але використання таких
ігрових моментів на уроці стимулює пізнавальну активність учнів; вміння
правильно використати знання, вміння і навички; розвиває пам’ять, мислення,
уяву.
При вивченні у 8 класі теми: “Плазуни” пропоную з переліку тварин
вибрати зайвих. Відповідь аргументувати.
1.
Вуж, варан, кобра, удав.
2.
Хамелеон, крокодил,
тритон, черепаха.
3.
Варан, гекон, хамелеон,
черепаха.
Вправа «Вгадай тварину»
Учитель пропонує перелік тварин. Учневі дозволяється ставити запитання.
Учитель відповідає на запитання «так» або «ні». У запитаннях повинна міститись
інформація про систематичне положення тварини. Запитання також повинні
спрямовуватись на особливості зовнішньої та внутрішньої будови. Учень,
послідовно використовуючи класифікацію, знання про особливості будови та
процеси життєдіяльності поетапно виключає певних тварин і доходить до
правильної відповіді.
Вивчаючи тему
«Різноманітність комах» можна запропонувати такий перелік тварин:
1.
Міль.
2.
Бджола.
3.
Муха.
4.
Блоха
5.
Капустянка.
6.
Коник.
7.
Сонечко.
Пропоновані
запитання:
- Комаха розвивається з неповним перетворенням?
(Ні)
- Комаха розвивається з повним перетворенням? (Так)
- Це представник ряду Жуки? (Ні)
- Це представник ряду Метелики? (Ні)
- Це представник ряду Блохи? (Ні)
- Це представник ряду Перетинчастокрилі? (Так)
- Це суспільна комаха? (Так)
- Їх гнізда називають мурашником? (Ні)
- Їх утримують у штучних гніздах? (Так)
- Вони виробляють мед? (Так)
Відповідь: бджола.
Вправа «Так - Ні»
Всім відома вправа «Так – Ні». Учитель
зачитує твердження, а учні за допомогою сигнальних карток, коли правильна
відповідь сигналізується синім кольором, а невірна – червоним (можна в зошиті
записувати відповіді «так» чи «ні»). Це універсальна гра, яка дуже
подобається дітям і залучає до активної участі в уроці.
Універсальність цього методичного прийому полягає в тому, що його можна
використовувати і для організації відпочинку і для створення інтригуючої
ситуації. Перевагами прийому є те, що він навчає систематизувати відому інформацію,
зв’язувати воєдино окремі факти в загальну картину, навчає уважно слухати й
аналізувати питання. Після гри треба обов’язково обговорити питання: які з них
були просигналізовані вдало, а які не вдало.
Приклад тверджень під
час вивчення теми «Найпростіші»:
1.
Одноклітинні реагують на
вплив різноманітних чинників довкілля.
2.
Найпростіші –
гетеротрофи.
3.
Евглена пересувається за
допомогою війок.
4.
Амеба та інфузорія
здатні утворювати цисту.
5.
Усі одноклітинні –
паразити.
6.
У річках поширені
форамініфери та радіолярії.
7.
Неперетравлені рештки
їжі у амеби викидаються через порошицю.
8.
Інфузорія – туфелька
належить до особливої екологічної групи – планктону.
9.
Одноклітинним притаманне
статеве розмноження.
10.
Амеба розмножується
множинним поділом.
11.
Прісноводні та морські
найпростіші, мають скоротливі вакуолі.
12.
У евглени зеленої є
світлочутливе червоне вічко.
Прийом «Вірю – не вірю»
Такий прийом можна використати на будь якому уроці. Вчитель складає
опитувальник і зачитує його в класі. Кожне запитання починається словами: «Чи
вірите ви, що ...?». Учні мають або погодитись з твердженням або ні.
При вивченні теми «Малощетинкові черви» можна запропонувати учням наступні
запитання:
- чи вірите ви, що тіло дощового черв’яка
складається із сегментів?;
- чи вірите ви, що дощовий черв’як веде активний
спосіб життя ( рухається, живиться тощо)?;
- чи вірите ви, що малощетинкові черви
роздільностатеві тварини?;
- чи вірите ви, що поясок у дощового черв’яка
слугує для розмноження?;
- чи вірите ви, що дощовий черв’як належить до
класу Малощетинкові черви?;
- чи вірите ви, що малощетинкові черви мають
виражену головну частину тіла?
- чи вірите ви, що дощовий черв’як є представником
кільчастих червів?;
- чи вірите ви, що один з видів дощових черв’яків
часто трапляється у купах гною чи компосту?
- чи вірите ви, що у кільчастих червів немає
порожнини тіла?
Робота в парах («Один проти одного», «Один –
вдвох – всі разом», «Думати працювати в парі», «Обмінятися думками»)
Робота в парах дає час подумати, обмінятись ідеями з партнером
і лише потім озвучити свої думки перед класом. Вона сприяє розвитку
навичок спілкування, вміння висловлюватись, критичного мислення, вміння
вести дискусію й переконувати співрозмовника. Під час роботи в парах можна
швидко виконувати вправи, які за інших умов потребують великої затрати часу:
- обговорити короткий текст, завдання;
- узяти інтерв`ю і визначити ставлення партнера до
тої чи іншої навчальної діяльності;
- зробити редагування письмової роботи
один одного;
- сформулювати підсумок уроку;
- протестувати та оцінити один одного;
- дати відповіді на запитання вчителя.
На уроці «Тип Плоскі
черви. Загальна характеристика» учні працюючи в парах складають загальну
характеристику плоских червів.
Наприклад:
- Форма тіла: сплощена.
- Тип симетрії: двобічна.
- Покриви: шкірно - м'язовий
мішок.
- Порожнина тіла: відсутня.
- Травна система: замкненого типу;
складається з ротового отвору та двох відділів кишечнику: переднього та
середнього; у деяких паразитичних видів травної системи немає.
- Видільна система: тоненькі канальці.
- Органи дихання: газообмін відбувається
через покриви.
- ЦНС: мозковий нервовий
вузол та поздовжні нервові стовбури, які сполучаються поперечними.
- Органи чуттів: органи зору, дотику та
хімічного чуття.
- Розмноження: гермафродити;
внутрішнє запліднення.
- Розвиток: прямий у вільноживучих
видів; у паразитичних спостерігають зміну хазяїв.
Вправа «Рюкзак»
Дана вправа дозволяє
дітям абстрактно мислити, розвивати свій пізнавальний інтерес. Так при
вивченні теми «Особливості будови тваринної клітини» учитель пропонує дітям
вирушити в похід до клітини тварин і скласти для цього рюкзак. Учні повинні
серед запропонованих назв з малюнками органел клітин рослин, тварини та
бактерій, вибрати та скласти в рюкзак у формі клітини, саме частини тваринної
клітини.
Гра «Чорний Маг»
Гру можна застосовувати на етапі мотивації навчальної діяльності
учнів та етапі узагальнення знань. На уроці «Різноманітність земноводних»
діти розглядають малюнок фантастичної тварини. Учитель повідомляє про те, що
чорний маг перетворив на чудовисько жабу – повитуху. Учням потрібно назвати,
яких помилок припустився маг та визначити, із частин тіла яких тварин
складається фантастична істота.
Метод «Карусель»
Ефективний для одночасного включення всіх учасників в активну роботу з
різними партнерами і передбачає добір аргументів кожним учасником на задану
тему, слухання одним учнем досить великої кількості однокласників. У ході
застосування методу «Карусель» учні групуються в два кола – внутрішнє і
зовнішнє. Внутрішнє коло нерухоме, зовнішнє рухається. Можливі кілька варіантів
використання методу. Для дискусії відбуваються «попарні суперечки» кожного з
кожним. Наприклад, вивчаючи роль плазунів у природі та житті людини, пропоную
внутрішньому колу відстояти позицію «Позитивна роль плазунів», а зовнішньому –
«Негативна роль плазунів». А для обміну інформацією, учні із зовнішнього кола,
рухаючись, збирають дані.
Можна видозмінити метод і запропонувати на окремому аркуші кожній групі
записати відповідь на «своє» запитання. Аркуш, так само як аркуші інших груп із
відповідями на їхні запитання, обходить усі групи. На ньому записуються
варіанти відповідей інших груп. Потім члени груп узагальнюють відповіді на
«своє» запитання й повідомляють класу.
9 клас
«Вірю – не вірю»
При вивченні теми «Підшлункова залоза» дітям читаються твердження, з якими
діти не тільки погоджуються, або ні, а й пояснюють свій вибір:
1.
Чи вірите ви, що
підшлункова залоза є залозою внутрішньої секреції. (Не вірю, змішаної).
2.
Чи вірите ви, що
ендокринна частина підшлункової залози утворена панкреатичними острівцями, або
острівцями Лангенгарса. (Вірю. Вони складаються з клітин, які
синтезують гормони).
3.
Чи вірите ви, що інсулін
відповідає за засвоєння клітинами організму глюкози. (Вірю. Інсулін
підвищує проникність клітинних мембран для глюкози).
4.
Чи вірите ви, що
глюкагон знижує вміст цукру в крові. (Не вірю. Глюкагон підвищує вміст
цукру, активізуючи процеси перетворення глікогену печінки в глюкозу).
5.
Чи вірите ви, що діабет
зумовлений нестачею інсуліну в організмі. (Вірю. За нестачі інсуліну
проникність клітинних мембран зменшується, клітини одержують недостатню
кількість глюкози).
6.
Чи вірите ви, що
ознаками захворювання на цукровий діабет є: зменшення виділення сечі, різке
збільшення маси тіла, зменшення концентрації цукру в крові. (Не вірю.
Ознаками захворювання на цукровий діабет є: збільшення виділення сечі, різке
зниження маси тіла, підвищення концентрації цукру в крові).
Вправа «Вікторина»
Завдання для вікторини можуть бути досить різноманітними. Можна продумати
запитання, відповіді на які повинні бути поширеними, логічними та
обґрунтованими. Можна дати можливість учням продовжити речення, почате
вчителем. Наприклад, тема «М’язи людини» :
- М’язи голови розподіляються на ……
- М’язи шиї здійснюють ……..
- У рухах верхніх кінцівок беруть участь…….
- Згинають хребет вперед ……..
- Функції м’язів спини……..
- Мімічні м’язи – це ……
При повторенні
матеріалу «Зоровий аналізатор» даю учням перелік різних тверджень, серед яких
вірними є лише деякі. Наприклад:
1.
Сенсорні системи – це
аналізатори
2.
Первинний аналіз
інформації здійснюється в рецепторах
3.
Нервові імпульси
утворюються в нервах
4.
Зовнішня оболонка
ока - райдужна
5.
Найбільша
заломлююча сила – у кришталика
6.
Найбільша
заломлююча сила – у рогівки
7.
Кришталик здатний до
акомодації
8.
До акомодації здатні всі
частини ока
9.
Рецептори розташовані на
сітківці
10.
Фусцин поглинає світло
11.
В жовтій плямі багато
паличок
12.
Вицвітання родопсину
визиває нервовий імпульс
13.
Розпад родопсину –
процес зворотній
14.
В сітківці є 3 види
колбочок
15.
Зорова зона кори
знаходиться в потиличній частині кори.
Робота в групах
Доведено, що колективне навчання краще сприяє засвоєнню матеріалу оскільки
впливає не лише на свідомість учня, а й на його почуття, волю, дії, практику.
Отже, використання групових форм і методів дає позитивні результати у навчанні
учнів.
Головною особливістю групової форми організації навчання є те, що процес
засвоювання та застосування знань відбувається у спільній діяльності. Групова
форма орієнтації навчання одночасно допомагає виконати три основні завдання
навчально-виховного процесу: засвоєння навчального матеріалу, набуття
умінь та навичок застосовувати набуті знання на практиці; вироблення навичок
спілкування всередині та за межами групи, вміння вислухати думку іншого та
висловлювати свою думку стисло, логічно, конкретно; виховання громадянських
якостей, необхідних для адекватної соціальної особистості в суспільстві.
Вчитель корегує діяльність учнів у групі, оцінює відповіді дітей під час
презентації того чи іншого завдання. Для того, щоб співпраця в групах була
ефективною, необхідно правильно об`єднати дітей в групи. Це об`єднання інколи
проходить з моєї ініціативи, а інколи, за бажанням учнів.
Роботу в малих групах доцільно використовувати для розв'язання проблем, що
потребують колективного обговорення i виконання. Групи можуть отримувати
однакові або різні завдання. Групові методи роботи використовую під час
виконання практичних робіт з курсу біології людини, де учні вчаться надавати
першу медичну допомогу. У цьому випадку учні отримують різні завдання. Вони
опрацьовують текст підручника, опорні конспекти в робочому зошиті з друкованою
основою, розглядають таблиці, імітують різні проблемні ситуації. Я керую
роботою груп, надаю необхідні консультації. Після виконання завдань група
звітує про роботу, імітує надання першої медичної допомоги. У результаті із
виступів дітей складається спільний проект.
Наприклад, при вивченні теми «Будова кісток. Розвиток кісток. З'єднання
кісток.», практичну роботу «Будова суглобів. Перша допомога при
ушкодженнях опорно – рухової системи» виконуємо групами. 1 група – надає першу
допомогу при забитті, розтягненнях, вивихах; 2 група - надає першу допомогу при
закритому переломі передпліччя; 3 група – надає першу допомогу при закритому
переломі плеча або стегна; 4 група – надає першу допомогу при відкритих
переломах; 5 група - надає першу допомогу при переломах хребта. Наприкінці
формулюється спільний висновок про основні правила надання першої домедичної
допомоги при ушкодженнях опорно – рухової системи.
Вправа «Евристична бесіда»
Використовується при вивченні нового матеріалу, особливо, коли він вже
знайомий учням з попередніх тем, або вони мають певний життєвий досвід.
Наприклад, при вивченні теми «Будова нервової системи», евристичну бесіду
можна розпочати з пояснення вислову «Організм без нервової системи – це
те саме, що оркестр без диригента». Чому? У ході бесіди учні пригадують
значення нервової системи. Евристична бесіда допомагає учням згадати раніше
вивчений матеріал про основні прояви життєдіяльності тварин.
Під час вивчення теми «Харчування і здоров'я» евристичну бесіду можна
розпочати з обґрунтування окремих правил із гігієни харчування: «Під час обіду
спочатку корисно з'їдати салат, а потім першу рідку страву. Друга страва
повинна бути основним джерелом пластичних та енергетичних ресурсів. Третя
страва - солодка». В ході обговорення з'ясовується, що салат та рідка страва
містять речовини, що збуджують апетит, тобто викликають секрецію травних соків;
друга страва потрапляє до вже підготовлених травних органів; третя страва –
«пестить» смак (І.П. Павлов), надаючи задоволення, і могла б загальмувати
травлення під час вживання до приймання інших страв.
При вивченні теми «Будова і функції опорно – рухового апарату» евристичну
бесіду про рухова активність і здоров’я, гіподинамію можна розпочати так: -
Ж.Тисо сказав: «Рух є джерелом здоров’я, бездіяльність – могила здоров’я».
Аристотель стверджував: «Ніщо так сильно не руйнує людину, як довготривала
фізична бездіяльність». Нестор Амбодик-Максимович (учений – енциклопедист)
писав: «Тіло без руху подібне до стоячої води, яка пліснявіє, починає псуватись
і гнити». Чому? Учні повинні зробити висновок, що рух є одним з важливих
пристосувань організму до умов довкілля, рухова активність активізує обмін
речовин, які є основою усіх життєвих процесів.
На уроці «Імунітет. Гуморальний і клітинний імунітет», евристична бесіда
допомагає учням узагальнити та систематизувати знання про алергію: поняття про
алергічні хвороби; які прояви алергії; різновиди алергенів й алергічних
чинників; як можна уникнути алергічних реакцій, або зменшити їх прояви.
Головне, щоб під час цієї бесіди учні зробили для себе висновок, що всі фактори,
які зміцнюють організм (загартовування, фізична культура, здоровий спосіб
життя, відсутність шкідливих екологічних впливів), запобігають розвиткові
алергії та здобули нові знання, які знадобляться їм у житті.
Метод спроб і помилок
дозволяє учням дійти правильного висновку, коли
вчитель лише направляє їх думки та припущення у вірному напрямку.
Приймаються різні припущення та докази, але відбираються лише близькі до вірної
відповіді і обговорення продовжується далі, поки хтось з учнів не висловить правильну
думку, або не надасть вичерпних доказів з проблеми, яка розглядалася.
«Незакінчене речення»
Цей прийом часто поєднується з „Мікрофоном” і дає можливість переконливо,
ґрунтовніше працювати над формою висловлення власних ідей, порівнювати їх з
іншими. Він дає змогу присутнім долати стереотипи, вільніше висловлюватися щодо
запропонованих тем, відпрацьовувати вміння говорити коротко, по суті.
На етапі узагальнення та систематизації знань учнів, можна використовуючи
уявний мікрофон, сформулювати незакінчене речення і запропонувати учням
закінчити його, наприклад: «На сьогоднішньому уроці для мене найважливішим
відкриттям було...»; «Ця інформація дає нам підстави для висновку, що...»; «Це
рішення було прийнято, бо...» тощо. Тобто кожен наступний учасник обговорення
має починати свій виступ із запропонованого початку речення.
Можна запропонувати пошук письмового закінчення речення,
поданого з того, чи іншого тематичного тексту.
Наприклад, на етапі узагальнення знань, під час вивчення теми «Будова і
функції органів дихання», учням зачитується початок речення, а вони записують
його продовження:
1.
Процес вентиляції легень
і газообміну………(дихання)
2.
Виконує функцію дихання,
ковтання їжі, голосоутворення………..(глотка)
3.
Резервуари, у яких
кисень готується для активної участі в окисно – відновних реакціях обміну
речовин………….(придаткові пазухи носа)
4.
Найбільший хрящ
гортані……..(щитоподібний)
5.
Задня стінка трахеї утворена…….. (сполучною
тканиною)
6.
Місця розгалуження
трахеї на лівий і правий бронхи……….(п’ятий грудний хребець)
7.
Бронхи розгалужуються
утворюючи…….. (бронхіальне дерево)
8.
Найменші складові
бронхів…….. (бронхіоли)
9.
Вкриті густою сіткою
кровоносних капілярів малого кола кровообігу…….. (альвеоли)
10.
Розміщені на внутрішній
поверхні легені, через них проходять бронхи, легеневі артерії, легеневі вени,
лімфатичні судини й нерви…….. (ворота легенів)
11.
Сполучнотканинна
оболонка, якою вкриті легені зовні…….. (плевра)
12.
Основна функція
легень…….. (газообмін)
«Ланцюжок»
Гра охоплює усіх учнів класу. На уроці «Органи імунної системи. Специфічний
і неспецифічний імунітет» учні працюють ланцюжком, по партах: перший – називає
термін, вивчений на уроці, другий – дає його визначення або пояснює його.
Наприклад, перший учень називає –«імунітет», другий – «здатність організму
протистояти впливу шкідливих агентів, зберігати свою цілісність та біологічну
індивідуальність»; перший – «СНІД», другий – «синдром набутого імунодефіциту»;
перший – «ВІЛ», другий – «вірус імунодефіциту людини»; перший – «неспецифічний
імунітет», другий – «спрямований проти антигенів узагалі», перший –
«специфічний імунітет», другий – «спрямований на боротьбу з конкретним
збудником», перший – «вилочкова залоза», другий – «тимус, де відбувається
диференціювання Т-лімфоцитів»; перший – «червоний кістковий мозок і тимус»,
другий - «центральні органи імунної системи». Гра триває, поки не будуть
задіяні всі учні класу.
Метод «Зацікав!»
Учитель зацікавлює учнів у вивченні нової теми, під час подачі
цікавої інформації про організми і процеси, які вивчаються на
уроці. Учитель, при вивченні теми «Імунітет. Гуморальний і клітинний
імунітет» розповідає, що в нашому організмі точаться невидимі битви. Вони
ведуться за всіма правилами військового мистецтва. Ви загнали колючку в палець,
і вже через кілька хвилин до цього місця прямують лейкоцити. Вони вступають в
боротьбу з мікробами, які проникають разом із колючкою. Палець починає
наривати.
Або уявимо собі, що в організм проникає збудник черевного тифу – бактерія
Еберта. В крові починають утворюватися особливі білки – антитіла.
Також кожного дня здійснюється поділ близько 1012 клітин
людини, тому що клітини слизової оболонки живуть 5 – 35 днів, печінки – 180
днів. Кожна мільйонна клітина несе в собі мутацію. Якщо врахувати, що на
протязі життя змінюється 20 тисяч клітинних поколінь, то кількість мутаційних
змін буде близько 20 млрд.
Після даної
інформації учитель проводить бесіду:
- - Яка сила знищує мутантні клітини?
- - Як імунна система відрізняє «своїх» від
«чужих»?
- - Чому ми не хворіємо повторно деякими хворобами?
Вправа «Термінологічний кошик»
На дошці зображений
малюнок кошика, поверх якого прикріплені терміни, які потрібно пояснити.
Можна використати справжній кошик. Так під час вивчення теми «Будова і функції
органів дихання» учні витягують із кошика наступні терміни та дають їм
визначення : носова порожнина, носоглотка, гортань, трахея, бронхи, бронхіоли,
альвеоли, легені, плевра, плевральна порожнина, щитоподібний хрящ, надгортанний
хрящ, бронхіальне дерево.
10-11 клас
«Займи
позицію»
Цей
метод допомагає вести обговорення дискусійного питання в класі. Використовую
його з метою надання учням можливості висловитися, самостійно робити висновки
та практикуватися в навичках спілкування. З використанням даного методу був
проведений урок у 11класі «Ембріотехнології. Клонування». Жодне з досягнень
науки не викликало у XX столітті більш
бурхливих дискусій, ніж клонування. Можливість створювати генетичні копії
людини фактично розділила світ на дві частини: тих, хто «за», і тих, хто
«проти». Тому пропоную учням після даної інформації зайняти місце
відповідно до позиції: «За клонування!» або «Проти клонування». Вчитель
зауважує, що результатом цих дискусій серед релігійних діячів, громадських
організацій, представників наукового світу, стала законодавча заборона
експериментів з ембріональними клітинами в одних країнах, в інших вони,
навпаки, призвели до того, що експерименти з клонування людини були офіційно
дозволені владою.
Вправу «Займи
позицію» можна провести в 11 класі і на уроці «Біологічні адаптивні ритми
організмів». Деякі вчені дотримуються концепції трьох основних ритмів в
організмі людини, за допомогою яких можна прогнозувати зниження емоційної,
фізичної й інтелектуальної активності, прогнозувати так звані «нульові дні».
Позитивна частина ритму відповідає періодам підйому фізичної, емоційної та
розумової активності, а негативна частина характеризується періодом спаду,
зниження цих видів діяльності. Але найнебезпечнішими є критичні, або нульові
дні, коли знижується стійкість організму до будь – яких негативних впливів,
найчастіше допускаються різноманітні помилки у виробничих і побутових
ситуаціях. Учні по черзі висловлюють свою думку стосовно запитання, думки
коротко формулюють і записують на дошці у два стовпчики: «За» й «Проти».
Метод «Прес»
Учні висловлюють свої
думки стосовно уроку за алгоритмом.
- Позиція: « Я вважаю, що…»
- Обґрунтування: «Тому, що…»
- Приклад: «Наприклад…»
- Зацікавило: «Нас зацікавило …»
- Висновки: «Отже, я вважаю …»
В 10 класі при
вивченні теми «Сучасна клітинна теорія. Цитотехнології» на етапі підбиття
підсумків уроку, учні роблять висновок про положення та значення клітинної
теорії на сучасному етапі розвитку біології:
- Позиція: « Я вважаю, що… в основі
безперервності життя на нашій планеті лежить саме клітина».
- Обґрунтування: «Тому, що… існування
організмів та зміна їхніх поколінь забезпечуються послідовністю живих
клітин».
- Приклад: «Наприклад… усі організми
складаються з однієї або багатьох клітин; кожна нова клітина утворюється
виключно в результаті розмноження материнської; багатоклітинні організми
розвиваються з однієї клітини.»
- Зацікавило: «Нас зацікавило … досягнення
і перспективи розвитку цитотехнологій.
- Висновки: «Отже, я вважаю … що створення
клітинної теорії значно вплинуло на подальший розвиток усієї біології».
Немає коментарів:
Дописати коментар